Діагностика та лазерне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок

Варикозна хвороба нижніх кінцівок зустрічається у 25 – 30 % жінок та 15 – 20 % чоловіків.20160412_103846

Кровотік у венах нижніх кінцівок здійснюється по поверхневих, і глибоких венах та венах, що з’єднують поверхневу і глибоку венозні системи (перфорантні вени). В нормі кров по поверхневих та глибоких  венах нижніх кінцівок тече у напрямку до серця, при цьому 85 – 90 % крові відтікає по глибокій венозній системі нижніх кінцівок.

357

 

– Спадковість. Варикоз можна назвати «сімейною хворобою», що передається на генетичному рівні усім членам по низхідній лінії поколінь.

– Жіноча стать. Згідно статистичних даних варикозна хвороба у жінок розвивається частіше ніж у чоловіків.

– Вагітність та пологи. Розширення підшкірних вен зустрічається у 20 – 30 % вагітних жінок, що пов’язано із зміною гормонального фону, який веде до зниження тонусу венозної стінки. Збільшення матки супроводжується компресією вен тазу внаслідок чого підвищується тиск у венах нижніх кінцівок і вони розширюються.

– Робота пов’язана із фізичними навантаженнями та підйомом вантажів. Під час статичних навантажень відбувається зростання внутрішньочеревного тиску, який передається на венозну систему і стає причиною розширення вен.

– Праця на ногах. В положенні сидячи або стоячи на венозну систему здійснюються надмірне навантаження, що може стати вагомими фактором у виникненні варикозно-розширених вен.

– Надлишкова вага. Доведений фактор ризику варикозної хвороби. При збільшенні маси тіла навантаження на вени збільшується, що відповідно веде до зростання ризику виникнення варикозної хвороби.

Дисгормональні стани беруть участь у патогенезі варикозної хвороби. Їхня роль в останні роки прогресивно зростає, що обумовлено широким використанням засобів гормональної контрацепції, популяризацією гормонозамісної терапії в преклімактеричний період і при лікуванні остеопорозу. Доведено, що эстрогени й прогестерон знижують тонус венозної стінки за рахунок поступового руйнування колагенових і еластичних волокон.

Основним симптомом на початку захворювання є варикозно розширені вен без наявності будь-яких інших скарг при компенсації венозного відтоку.

Із прогресуванням захворювання у пацієнтів із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок з’являються стомлюваність нижніх кінцівок, відчуття важкості в ногах, розпирання, нічні судоми в литкових м’язах, парестезії.

Набряки нижніх кінцівок зазвичай виникають в другі половині дня, особливо внаслідок тривалого стояння, вранці, після нічного відпочинку набряки повністю зникають. Згодом поряд із прогресуванням варикозу з’являються трофічні порушення, зазвичай локалізовані на внутрішній поверхні нижньої третини гомілки, а саме індурація та  пігментація шкіри, дерматит, потім – трофічна виразка, що погано піддається лікуванню.

Згідно класифікації виділяють наступні стадії варикозної хвороби:

0 ст. – Симптоми відсутні

І ст. – Синдром «важких ніг», минущі набряки нижніх кінцівок

ІІ ст. – Стійкий набряк, гіперпігментаця, гіпопігментація, ліподерматосклероз

ІІІ ст. – Венозна трофічна виразка (відкрита або загоєна)

 

Ускладненнями варикозної хвороби є:

– тромбофлебіт,

– кровотеча з варикозного вузла,

– трофічна виразка .

Правильний діагноз можна встановити вже при огляді пацієнта.

Для більш точної діагностики порушень венозного відтоку застосовується ультразвуковий метод діагностики – ультразвукове кольорове дуплексне сканування.

546

Даний метод дозволяє:

– оцінити зміни в поверхневих, глибоких та комунікантних венах нижніх кінцівок,

– вивчити стан венозних клапанів,

– виявити наявність патологічних токів крові,

– діагностувати тромботичне ураження венозних судин.

Метою консервативного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок є усунення проявів хронічної венозної недостатності, підготовка пацієнтів із ІІ та ІІІ ст. захворювання до малоінвазивного та оперативного лікування, збереження працездатності пацієнтів та покращення якості життя хворих.

Об’єм консервативних заходів залежить від стадії захворювання. Так,

при 0 ст. застосовують еластичну компресії нижніх кінцівок (профілактичний та І клас компресії),

при І ст. – еластичну компресію ( ІІ клас компресії) та курсовий прийом фармакотерапії,

при ІІ ст. – еластичну компресію (ІІ клас компресії), повторні курси фармакотерапії,

при ІІІ ст. – еластичну компресію (ІІ та ІІІ клас компресії), постійна комбінована фармакотерапія, місцеве лікування.

При варикозному розширенні підшкірні вени не виконують свою основну функцію. Така вена несе загрозу виникнення ускладнень. Видалення варикозно розширених вен – флебектомія (сафенектомія) є радикальним методом хірургічного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок та найбільш частою операцією, що виконується на судинах.

До сьогодні в більшості клінік України рутинна венектомія є „золотим стандартом” хірургічного лікування первинної варикозної хвороби.

Враховуючи радикалізм класичної венектомії, омтання має ряд недоліків, серед яких є значна травматичність, утворення значних гематом по ходу видалених вен, ушкодження лімфатичних колекторів, нервових стовбурів з розвитком інфекційних ускладнень. Залишається високим рецидив варикозної хвороби у віддаленому періоді, що становить 10 – 12 %. Флебектомія нерідко супроводжується тривалим періодом непрацездатності, що може становити до 18 – 24 діб.

 Малоінвазивні методики лікування варикозної хвороби.

Ендовазальна лазерна коагуляція вен (ЕВЛК)

 

З кінця 90-х років ХХ століття в клінічній практиці спеціалістів-флебологів з’явилася малоінвазивна лікування варикозної хвороби – ендовазальна лазерна коагуляція вен (ЕВЛК), яка почала швидко поширюватися серед лікарів-практиків.

На сьогодні дана методика відповідає головним вимогам часу в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок, а саме „оптимальний радикалізм при мінімальній інвазивності”. Дана методика застосовується самостійно або як складова частина комбінованої флебектомії.

Сучасна методика лікування варикозної хвороби повинна бути малотравматичною, давати високий косметичний ефект, мінімізувати час перебування в стаціонарі або виконуватися в амбулаторних умовах, давати хороші функціональні результати.

Цим всім вимогам відповідає ендовенозна лазерна коагуляція (ЕВЛК).

159

Суть операції полягає в термічному ушкодженні стінки вени лазерним випромінюванням певної довжини хвилі, що приводить до виключення вени із патологічного кровотоку, її облітерації і ліквідації патологічного рефлюксу.

Ендовенозна лазерна коагуляція заснована на ефекті селективного поглинання лазерного випромінювання з певною довжиною хвилі різними біологічними тканинами без ушкодження навколишніх тканин.

Теплова енергія викликає спазм вени, термічний опік і термокоагуляцію ендотелію і стінки судини, вапоризацію, термокоагуляцію і карбонізацію крові в просвіті вени. Наслідком термічної дії лазера є первинне склеювання вени при адекватній еластичній компресії кінцівок після втручання.

Частіше в практичній медицині застосовується комбінований варіант операції при варикозній хворобі нижніх кінцівок із застосуванням ЕВЛК, котрий дає кращі результати і менший відсоток ускладнень та рецидиву.

Лазерне лікування варикозної хвороби не поступається за ефективністю класичним операціям. Також ендовенозну лазерну коагуляцію вен широко і з успіхом застосовують для лікування трофічних виразок.

Перевагами методу є:

– безболісність – проводиться під місцевою анестезією;

– маніпуляція проводяться під ультразвуковим контролем, що дозволяє уникати  більшості ускладнень та оптимізувати об’єм втручання;

– висока ефективність;

– відмінний косметичний ефект – виконується без жодного розрізу;

– легкийперіод відновлення, коли зразу ж після виконання операції пацієнт може самостійно залишити медичний центр і в короткому часі приступити до своєї звичної діяльності.

– в середньому пацієнт перебуває у клініці півтори – дві години.